УÑтановчі документи (фото-копії) |
У розділі "Про ÐÑоціацію", ÐºÐ°Ñ‚ÐµÐ³Ð¾Ñ€Ñ–Ñ "УÑтановчі документи" викладено уÑтановчі документи: 1. Свідоцтво про реєÑтрацію ÐÑоціації. 2. Довідка з ДПІ про неприбутковіÑÑ‚ÑŒ ÐÑоціації. ПодивитиÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° тут |
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його поÑтановою, уÑе допомагає на добре. (Рим.8:28) |
СучаÑна Ñ€Ð°Ð±Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ñ–Ð²Ð»Ñ - Щоб потрапити у трудове рабÑтво, не обов’Ñзково їхати далеко за кордон |
![]() |
Матеріали - ЗахиÑÑ‚ прав та інтереÑів |
ОлекÑій ЛівінÑький
Ми вже майже забули, що значить Ñлово «кріпоÑний» та викориÑтовуємо Ñлово «раб» лише згадуючи про античні чаÑи, проте Ñ– доÑÑ–, Ñ– в нашій країні, наші з вами ÑуÑіди та їхні діти потраплÑÑŽÑ‚ÑŒ в тенета торгівців людьми. І, на жаль, це не міф, це - реальніÑÑ‚ÑŒ. УÑім відомі Ñ–Ñторії дівчат, Ñкі погодилиÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ офіціантками чи покоївками за кордоном та були змушені влаÑним тілом «відроблÑти борги» перед Ñвоїми «помічниками-поÑередниками». Та цим Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ñ–Ð²Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´ÑŒÐ¼Ð¸ не обмежуєтьÑÑ. І продають наших людей не обов’Ñзково за кордон, Ñ– не обов’Ñзково йдетьÑÑ Ñаме про проÑтитуцію. КількіÑÑ‚ÑŒ чоловіків, жінок та дітей, Ñкі поÑтраждали від трудового рабÑтва в межах України зроÑтає протÑгом оÑтанніх років. ВаÑиль П. із півночі Одещини оповів Ñпівробітникам предÑтавництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні таку Ñ–Ñторію: «ÐавеÑні в наше Ñело приїхав Михайло, Ñ– запропонував поїхати на заробітки в міÑто. ПообіцÑв велику зарплату, безкоштовне Ñ…Ð°Ñ€Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– проживаннÑ. Я погодивÑÑ, Ñ– через декілька днів Михайло приїхав на мотоциклі до мого будинку. З ним було ще двоє людей – батько Ñ– Ñин. Михайло відвіз Ð½Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· декілька Ñіл до Ñтанції, та придбав квитки на електропоїзд до облаÑного центру. Там Ð½Ð°Ñ Ð·ÑƒÑтрів племінник Михайла. Він відвіз Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° будівництво, де ми жили Ñ– працювали. ТіÑнилиÑÑ Ð¼Ð¸ втрьох в одній брудній кімнаті. Годували 1-2 рази на день огидною Ñтравою. Ми перебували під наглÑдом, нам не дозволÑли ні з ким ÑпілкуватиÑÑ. Працювали від зорі до зорі без вихідних. Коли виÑловлювали Ð½ÐµÐ²Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ Ð½Ð°Ñ Ð±Ð¸Ð»Ð¸, Ñ– веÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ нічого не заплатити. Через півтора міÑÑÑ†Ñ Ñ Ð½Ðµ витримав, Ñ– у зручний момент утік. Оплати Ñ Ñ‚Ð°Ðº Ñ– не отримав.  У мене не було грошей доїхати додому, тому Ñ Ð²Ð»Ð°ÑˆÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð²ÑÑ Ð´Ð¾ іншого хазÑїна, також на найближчому будівництві. Ðа тракторі Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð°Ð½Ñ‚Ð°Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð² цемент, Ñ– щоміÑÑÑ†Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð² зарплатню. ПовернувÑÑ Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ наприкінці літа. ЗвернувÑÑ Ð´Ð¾ правоохоронних органів із заÑвою про те, що мене екÑплуатував Михайло на будівництві в ОдеÑі».  Таких Ñ–Ñторій громадÑькі організації України та журналіÑти зафікÑували деÑÑтки. Ðле більшіÑÑ‚ÑŒ з них так Ñ– залишаєтьÑÑ Ð»Ð¸ÑˆÐµ у пам’ÑÑ‚Ñ– жертв. Рвони, наче про жахливий Ñон, намагаютьÑÑ Ñкомога швидше про це вÑе забути. Свідки чи потерпілі від цього злочину проÑто не зізнаютьÑÑ â€“ не лише міліції чи громадÑьким організаціÑм, а й навіть найближчим родичам: уникають Ñорому чи оÑуду, не вірÑÑ‚ÑŒ, що екÑплуататори Ñправді будуть покарані. Ðдже «роботодавці» чаÑто тримають Ñвоїх «рабів» у лещатах Ñаме погрозами завдати шкоди близьким, або ж вихвалÑннÑми, що у них «вÑе Ñхоплено, ÑкаржитиÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð° кому».  Саме тому розкривати подібні злочини правоохоронцÑм важко через неÑтачу Ñвідчень. Крім того, коли людину продають за кордон, то Ñ” хоч ÑкийÑÑŒ ÑˆÐ°Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ñно врÑтувати жертву завдÑки необхідним офіційним процедурам – Ð¾Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñпорта, візи, перетину кордону тощо. Рколи їдуть на Ñезонну роботу до іншої облаÑÑ‚Ñ– або району, то не підпиÑують жодних угод Ñ– злочин виÑвити Ñкладніше. Тим не менше, в кожній облаÑÑ‚Ñ– України працюють Ñпеціалізовані підрозділи МВС по боротьбі з торгівлею людьми, Ñкі щороку розÑлідують Ñотні Ñправ порушених за Ñтаттею 149 Кримінального кодекÑу України (ККУ). ККУ визначає, що Â«Ð¢Ð¾Ñ€Ð³Ñ–Ð²Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´ÑŒÐ¼Ð¸ або інша незаконна угода щодо людини... караютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð±Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñм волі на Ñтрок від трьох до воÑьми років», а в оÑобливо важких випадках – навіть на 12-15 років із конфіÑкацією майна.  Злочинці не шкодують нікого – жінки та дівчата також можуть потрапити у паÑтку. ОÑÑŒ що розповіла нам Олена Т. із ЗакарпаттÑ: «Ðаприкінці веÑни до нашого Ñела завітали двоє чоловіків. Запропонували мамі поїхати на ÑільÑькогоÑподарÑькі роботи на південь України. Ðаші люди чаÑто їздÑÑ‚ÑŒ у Ñ‚Ñ– краї. ПогодилаÑÑŒ Ñ– мама, взÑла мене з Ñобою. Ми живемо дуже бідно, Ñ Ð²Ð¶Ðµ закінчила 9 клаÑів Ñ– хотіла поÑтупати в ПТУ. Ðам були потрібні гроші. СеÑтра залишилаÑÑŒ одна, батько з мамою розлучені. Згодом Ñ—Ñ— забрала до Ñебе ÑуÑідка, вона жила у неї. Жили ми у вагончику в Ñтепу, кашу нам готували теж в Ñтепу, годували 1-2 рази на день. Працювали ми Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð±ÐµÐ· вихідних, по 12-13 годин. Якщо Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾ працювала, мене підганÑли, погрожували штрафувати на 50 грн. Ми пололи моркву, цибулю, збирали огірки, помідори, Ñблука... Додому Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтили лише коли закінчивÑÑ Ñезон. ПоÑтупати вчитиÑÑ Ð²Ð¶Ðµ пізно було. І до школи в 10 ÐºÐ»Ð°Ñ Ñ‚ÐµÐ¶ не пішла: у мене проÑто не було що одÑгнути, бо ми нічого не заробили».  МОМ щороку фікÑує деÑÑтки таких випадків, Ñ– кількіÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… дедалі збільшуєтьÑÑ. Вербують у трудове рабÑтво переважно ÑільÑьких, Ñоціально незахищених Ñ– Ñлабо обізнаних у праві людей. ЧаÑто «підÑтавлÑють» майбутніх жертв навіть знайомі чи родичі. Так, 16-річну Ольгу з Вінниччини Ñaпати бурÑки у Ñело П’Ñтки на Житомирщині відправила... подруга. Дівчина вже працювала у тому гоÑподарÑтві, Ñ– привела «підмогу». Дівчат з іншими робітниками гоÑподарі поÑелили до корівника, одразу відібрали телефони, учнівÑькі квитки, Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° 12 годин поÑилали в поле, а «зарплату» тільки обіцÑли. Знайшла дівчину лише Ñ—Ñ— мати, Ñка «піднÑла на ноги» правоохоронців, щоб визволити дитину.  Як же ж не потрапити до паÑтки, коли, з одного боку, злидні штовхають людину до роботи у будь-Ñких умовах, а з іншого – не втрачати влаÑної гідноÑÑ‚Ñ– Ñ– отримати зароблене? Слід пам’Ñтати, що в Україні діє ÐšÐ¾Ð´ÐµÐºÑ Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñ–Ð² про працю, Ñкий зобов’Ñзує роботодавців укладати угоди з працівниками про Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚, навіть Ñкщо йдетьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñезонну роботу (Ð¡Ñ‚Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ 7 КЗпроП). Державна інÑÐ¿ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, Ñка діє у кожному районі й підпорÑдковуєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ департаменту у Ñтруктурі МініÑтерÑтва праці та Ñоціальної політики, повинна Ñтежити, Ñк роботодавці підпиÑують трудові договори, ведуть трудові книжки, дотримуютьÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу Ñ– права працівників на відпочинок, ÑвоєчаÑне Ð¾Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚ÐºÑƒ, гарантують лікарнÑні та безпечні умови праці. ОÑобливо це ÑтоÑуєтьÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ–Ð², коли працівник виїжджає з міÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ñ€Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° тимчаÑові, Ñезонні заробітки в інший регіон. У цих випадках не варто одразу уÑно погоджуватиÑÑŒ на роботу із незнайомцÑми, Ñкі не показують Ñвоїх документів чи ліцензій. Ðдже у незнайомому міÑці будь-Ñка людина більш вразлива, ніж на батьківщині. І навіть Ñкщо екÑплуататори будуть виÑвлені й покарані, повернути зароблене важкою працею їхнім жертвам буде практично неможливо: за відÑутноÑÑ‚Ñ– трудових договорів, будь-Ñких формальних запиÑів про Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚ (табелі, журнали, угоди тощо) – юридично ніхто нікому нічого не зобов’Ñзаний. У такому випадку єдиний шлÑÑ… – цивільний позов. Рза відÑутноÑÑ‚Ñ– доказів чи Ñвідків, що людина примуÑово працювала, розглÑд необов’Ñзково завершитьÑÑ Ð½Ð° корить працівника.   Коли коїтьÑÑ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½ або Як розпізнати жертву торгівлі людьми? · Працює проти Ñвоєї волі, не може залишити Ñвого робочого міÑÑ†Ñ Ð°Ð±Ð¾ завжди перебуває під наглÑдом, · Були відібрані документи, жертва утримуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÑово та не має Ñвободи переÑуваннÑ, · зазнає фізичних покарань та пÑихологічного тиÑку, їй або Ñ—Ñ— рідним чи близьким погрожують, Ñкщо вона відмовлÑтиметьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, · жертві заборонÑÑŽÑ‚ÑŒ ÑпілкуватиÑÑ Ñ–Ð· рідними та знайомими по телефону тощо, · боїтьÑÑ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ про Ñвою Ñитуацію у приÑутноÑÑ‚Ñ– екÑплуататора, · не підпиÑувалиÑÑŒ угоди, жертва не контролює влаÑний заробіток, Ñплачує виÑоку чаÑтку зі Ñвого заробітку екÑплуататорові, Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¼ÑƒÑить відробити певну мінімальну Ñуму, Ñплачує борги чи штрафи, Ñкі вÑтановлює екÑплуататор на влаÑний розÑуд, веÑÑŒ заробіток працівника «зберігаєтьÑÑ» у Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¾Ð´Ð°Ð²Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ð·Ð°Ð²ÐµÑ€ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñезонних робіт (Ñк, наприклад, заÑтава, що працівник не втече), · заздалегідь підпиÑує на Ñ–Ð¼â€™Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¾Ð´Ð°Ð²Ñ†Ñ Ð±Ð¾Ñ€Ð³Ð¾Ð²Ðµ зобов’ÑзаннÑ, · відмовлÑÑŽÑ‚ÑŒ у медичному обÑлуговуванні, ліках, необхідних процедурах тощо, · змушують до принизливої або компрометуючої поведінки, Ñку знімають на фото чи відео (наприклад, зйомка побиттÑ, роздÑганнÑ), що згодом можна викориÑтати Ñк компрометуючий матеріал, · змушують вживати алкоголь, наркотики чи інші препарати, або, навпаки, відбирають Ñ—Ñ…, Ñкщо жертва залежить від них, з метою Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Â«ÑлухнÑноÑті».   ПредÑтавництво міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні у партнерÑтві з українÑькими громадÑькими організаціÑми та державними уÑтановами з 1998 року надає допомогу поÑтраждалим від торгівлі людьми. З ÑÑ–Ñ‡Ð½Ñ 2000Ñ€. по березень 2010Ñ€. 6559 поÑтраждалих оÑіб отримали медичну, пÑихологічну, оÑвітню, юридичну та іншу допомогу від МОМ.  МОМ також підтримує роботу Ðаціональної гарÑчої лінії з протидії торгівлі людьми, де можна безкоштовно та анонімно отримати пораду та конÑультацію фахівців.  ГарÑча Ð»Ñ–Ð½Ñ–Ñ Ð· питань протидії торгівлі людьми: 0- 800- 505- 501 безкоштовно зі Ñтаціонарних телефонів в Україні 527 - безкоштовно з номерів Білайн, КиївÑтар, МТС та life :) |
Останнє оновлення на Субота, 07 Серпень 2010, 12:51 |