КількіÑÑ‚ÑŒ вихованців: 5 дітей, віком від 5 - 16 років Контактна оÑоба: ВаÑильєв ОлекÑандр
Про Ñ–Ñторію ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð”Ð‘Ð¡Ð¢ можливо напиÑати цілий роман, але Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÑƒÑÑŒ оповіданнÑм
У Ñічні 2006-го року, ми з дружиною, виховуючи трьох Ñвоїх Ñинів, взÑли до Ñвоєї родини, під опіку, 12-ти річну дівчинку залишену без батьківÑького піклуваннÑ.
Ðаш Ñтарший Ñин пішов до армії, потім Ñтав жити ÑамоÑтійно, а Ñередній та молодший були зачиÑлені до Запорізького війÑькового ліцею, Ñкий закінчили Ñ–, на цей чаÑ, навчаютьÑÑ: один у ХарківÑькому авіаційному, другий у ХерÑонÑькому педагогічному універÑитетах вже на другому курÑÑ–.
У квітні того ж, 2006-го, року, ми взÑли під опіку ще трьох дітей: дівчинку 11-Ñ‚ÑŒ років, Ñ—Ñ— 7-ми річного братика та 1,5-річну ÑеÑтричку, Ñка перебувала у дитÑчий туберкульозній лікарні. Ці діти потрапили до нашої родини у доÑтатньо важкому Ñтані, Ñк моральному, так Ñ– фізичному, - вÑÑ– туб контактні, а в молодшої - туберкульоз закритої форми, також педагогічно не розвинуті, - хлопчик не знав ні букв, ні цифр, а дівчина могла читати лише по Ñкладах з великим зуÑиллÑм.
Ðле, не зважаючи на труднощі, ми взÑлиÑÑŒ за Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ… дітей. ОÑкільки у Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ певні педагогічні уÑпіхи, ми вирішили Ñтворити дитÑчий будинок Ñімейного типу та взÑти на Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‰Ðµ дітей, Ñкі потребують батьківÑької турботи. Ð¡Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð”Ð‘Ð¡Ð¢, Ñк виÑвилоÑÑŒ, було дуже Ñкладним процеÑом, навіть Ñкладнішим ніж Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹. Ðле долаючи вÑÑ– перепони, через три роки 1-го ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ 2009-го року, ми зареєÑтрували дитÑчий будинок Ñімейного типу в м. ХерÑон. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ був потрібен навіть приїзд, у Ñічні 2009-го року, до ХерÑона коміÑÑ–Ñ— у Ñкладі зам. мініÑтра Кондратюк Т. та директора державного департаменту з уÑÐ¸Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° прав дитини Волинець Л.
КоміÑÑ–Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑŒ з міÑцевою владою про реєÑтрацію дитÑчого будинку Ñімейного типу, житлове приміщеннÑ, 150 кв. метрів, Ð´Ð»Ñ Ñкого виділила релігійна громада «Церква ХриÑтиÑн м. ХерÑон». Силами цієї громади в приміщенні було зроблений капітальний ремонт Ñ– вÑтановленні необхідні меблі та побутова техніка.
Поки нам Ñ” де жити, але ми планували Ñ– плануємо будівництво приватного будинку Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ньому ДБСТ, тому, що дітÑм потрібна поÑтійна реєÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñпортів, також потрібні умови Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ них Ñімейних цінноÑтей, можливо, що хтоÑÑŒ із них залишитьÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸ з нами Ñ– далі, поки не вирішать Ñвою подальшу долю. Будинок потрібен також Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб діти, у Ñких вже будуть Ñвої Ñім’ї, могли приїздити до батьків погоÑтювати у родинне гніздо.
Бюджетом міÑта не передбачено будівництва будинку Ð´Ð»Ñ Ð”Ð‘Ð¡Ð¢, тому на заÑіданні, між коміÑією та предÑтавниками міÑцевої та облаÑної влади, була домовленіÑÑ‚ÑŒ про Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— ділÑнки протÑгом міÑÑцÑ, мені, Ñк приватній оÑобі, Ð´Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ð¸Ð½ÐºÑƒ, Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñадівництва та огородництва.
Ми не проÑили про Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñлужбового Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ, що добре розуміємо, що Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² такому приміщенні пов’Ñзане з поÑтійною загрозою викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… потреб, Ñких у міÑта дуже багато.
Потрібно Ñказати, що на неодноразові мої Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ різних гілок влади, мені, у 2007-му році, ÑеÑією міÑької ради, вже виділÑлаÑÑŒ земельна ділÑнка, Ñка, піÑÐ»Ñ Ð¾Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñієї проектної документації, була погоджена Ñ– архітектурою міÑта, Ñ– ÑанепідемÑтанцією, але не погоджена управліннÑм земельних реÑурÑів. Цю ділÑнку, на цей чаÑ, оформлÑÑ” міÑький відділ культури. Дуже шкода чаÑу та марно витрачених коштів.
Ðа цей чаÑ, в ДБСТ, на базі нашої родини, виховуєтьÑÑ Ð¿â€™Ñтеро дітей залишених без батьківÑького піклуваннÑ. Ð’ÑÑ– діти шкільного віку навчаютьÑÑ Ð² преÑтижному ХерÑонÑькому ТаврійÑькому ліцеї миÑтецтв.
- ВікторіÑ: 16-Ñ‚ÑŒ років, одна з кращих учнів клаÑу, поглиблено вивчає англійÑьку мову, ÑамоÑтійно – французьку мову, пише вірші, перемогла в облаÑному феÑтивалі-конкурÑÑ– молодіжної творчоÑÑ‚Ñ– «Дотик до чуда» в номінації література, має Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ñ‚Ð¸ÑÑŒ у медичному коледжі, а потім – універÑитеті.
- Людмила: 15-Ñ‚ÑŒ років, ÑтароÑта клаÑу, навчаєтьÑÑ Ð½Ð° образотворчому відділенні ліцею миÑтецтв, одна з кращих художників ліцею, приймає учаÑÑ‚ÑŒ у різних миÑтецьких виÑтавках облаÑÑ‚Ñ–, отримала нагороду від губернатора облаÑÑ‚Ñ–, - цифровий фотоапарат, за одну із Ñвоїх робіт, добре навчаєтьÑÑ, мріє Ñтати дизайнером.
- ВладиÑлав Бабанаєв: в 10-Ñ‚ÑŒ років зайнÑв 6-е міÑце в чемпіонаті України 2009Ñ€. з великого теніÑу (http://ftu.tennis.ua/?mid=58&action=rank_list_utt), увійшов до переліку кращих ÑпортÑменів країни. Ð’ наÑтупному році плануємо боротиÑÑŒ за міÑце у збірній України до 12-ти років, Ñка буде приймати учаÑÑ‚ÑŒ в міжнародних змаганнÑÑ…. ВладиÑлав добре навчаєтьÑÑ Ð² ліцеї на образотворчому відділені, плануємо його Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¥ÐµÑ€ÑонÑькому вищому Ñпортивному училищі ОлімпійÑького резерву, мріє Ñтати профеÑійним ÑпортÑменом, а потім дитÑчим тренером з великого теніÑу.
- ОлекÑандр: 8-м років, також займаєтьÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¼ теніÑом, але тільки через два роки зможе приймати учаÑÑ‚ÑŒ у змаганнÑÑ…, навчаєтьÑÑ Ð² ліцеї миÑтецтв на музичному відділені, мріє ні в чому не відÑтавати від Ñтаршого брата.
- Ðнгеліна: 5-Ñ‚ÑŒ років, має Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ÑÑŒ фігурним катаннÑм. ПорÑд з нами знаходитьÑÑ Ð›ÑŒÐ¾Ð´Ð¾Ð²Ð¸Ð¹ палац Ñ– ми ведемо важкі перемовини з міÑцевою владою про Ð²Ð»Ð°ÑˆÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— дитини до Ñекції фігурного катаннÑ. Ми згодні на оплату праці тренера, але потÑгнути оплату оренди комунального льоду бюджет дитÑчого будинку не може. Згодом Ðнгеліна також буде навчатиÑÑŒ в ліцеї миÑтецтв на хореографічному відділені.
Ми з дружиною плануємо, на початку 2010-го року, взÑти до нашого ДБСТ ще двох дітей, у Ñких також будемо виÑвлÑти та розвивати Ñ—Ñ… здібноÑÑ‚Ñ–.
|